Статтею 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. № 320-XIV (далі – Закон про ФСП), а також п. 12 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 658 (далі – Положення № 658), передбачено, що при зміні площі сільськогосподарських угідь у звітному періоді у зв'язку з набуттям прав власності або землекористування, платник зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку. 

На умовно-числовому прикладі заповнимо розрахунок ФСП у разі придбання права на земельну ділянку. За основу візьмемо дані прикладу з попередньої статті.

ТОВ «Агрофірма “Широкі лани Харківщини”» з 01.04.2008 р. набуло права на користування земельною ділянкою (рілля площею 100,0000 га), яка розташована у Барвенківському районі Харківської області.

Прочитайте статью полностью »

Фіксований сільськогосподарський податок. Заповнення розрахунку

Одним із найважливіших елементів державної підтримки сільгосппідприємств є можливість сплати фіксованого сільськогосподарського податку (далі – ФСП).

Правові засади функціонування ФСП регулюються Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. № 320-XIV (далі – Закон про ФСП) та Положенням про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 658 (далі – Положення № 658).

ФСП сплачується (ст. 1 Закону про ФСП) в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

• податку на прибуток підприємств;
• плати (податку) за землю;
• комунального податку;
• збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
• плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;
• збору за спеціальне водокористування.

Прочитайте статью полностью »

На балансі підприємства обліковуються необоротні активи, які в податковому обліку відносяться до різних груп. Підприємство планує продати такі необоротні активи. 

В якому порядку відображаються в податковому та бухгалтерському обліку операції з продажу таких активів? 

Прочитайте статью полностью »

Согласно пункту 5.9 Закона Украины «О налогообложении прибыли предприятий» в редакции от 22.05.97 г. № 283/97-ВР (дальше – Закон о прибыли) налогоплательщик ведет налоговый учет прироста (убыли) балансовой стоимости товаров (кроме подлежащих амортизации и ценных бумаг), сырья, материалов, комплектующих изделий, полуфабрикатов, малоценных предметов (далее – запасы) на складах, в незавершенном производстве и готовой продукции, расходы на приобретение и улучшение которых включаются в состав валовых расходов в соответствии с этим Законом.

Этот вопрос в связи со вступлением в силу Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О налогообложении прибыли предприятий» от 24.12.2002 г. № 349-IV (далее – Закон № 349) стал особенно важен для производственных предприятий, поскольку именно им приходится рассчитывать прирост (убыль) остатков запасов согласно п. 5.9 Закона о прибыли в стоимости незавершенного производства (далее – НЗП) и готовой продукции (далее – ГП) по так называемой «материальной составляющей».

С выходом в свет новой редакции Закона о прибыли шли споры по поводу расчета прироста (убыли) запасов в НЗП и ГП: вести учет по их полной балансовой стоимости или в размере материальной составляющей.

Прочитайте статью полностью »

Відповідно до норм ст. 95 Цивільного кодексу України юридична особа має право створювати філії – підрозділи такої особи, що розташовані поза її місцезнаходженням та здійснюють всі або частину її функцій.

Підприємство, яке створило філію, самостійно визначає для свого підрозділу обсяг його господарських функцій, в тому числі право здійснювати операції з готівковими коштами.

Підприємствам, які проводять касові операцій з готівкою, потрібно враховувати те, що відповідно до п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі – Положення № 637), вони можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Прочитайте статью полностью »

У даній статті розглянемо, до яких нюансів бухгалтерського та податкового обліку має бути готове підприємство, що планує здійснювати продаж своїх товарів поштою.

Прочитайте статью полностью »

Акредитив — це інструмент, який вже давно знайомий багатьом учасникам фінансового ринку України. В цій статті розглянемо правові засади функціонування даної системи розрахунків, а також деякі особливості бухгалтерського та податкового обліку цих операцій.

Прочитайте статью полностью »

Історія застосування спрощеної системи оподаткування в Україні хоча й коротка, але дуже цікава та насичена подіями. За неповних десять років існування її вже десятки разів намагалися скасувати чи обмежити дію шляхом внесення змін до інших законів. Але вона витримала і тому сьогодні все ще маємо можливість говорити про залік частини сплаченого єдиного податку в рахунок платежів до Пенсійного фонду. 

Як відомо, спрощена система оподаткування була впроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (далі – Указ № 727).

Пунктами 2 і 3 Указу № 727 передбачено зарахування частки сплаченого єдиного податку у розмірі 42 % до Пенсійного фонду.

До того ж нормами п. 6 Указу № 727 платників єдиного податку звільнено від сплати деяких податків та обов'язкових платежів, у тому числі від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Але з 01.01.2004 р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058), відповідно до якого платники єдиного податнику почали сплачувати внески до Пенсійного фонду. Незважаючи на це, норми Указу № 727 на даний час є чинними і тому ПФУ пішов назустріч єдиноподатникам, залишивши тим самим економічну сутність спрощеної системи, та почав проводити залік частки сплаченого єдиного податку в рахунок внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування. 

Прочитайте статью полностью »

Основним нормативним документом, який регулює правовідносини у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є однойменний Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі — Закон № 1058).

Відповідальність за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування передбачена розд. XIV Закону № 1058.

А порядок оскарження дій виконавчих органів ПФУ встановлено ст. 105 цього Закону.

Зокрема, оскарження дій виконавчих органів ПФУ здійснюється у разі, якщо дії посадових осіб чи прийняте рішення виконавчих органів ПФУ порушують права застрахованих осіб, передбачені чинним законодавством. Таке оскарження проводиться відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.

Прочитайте статью полностью »