Зміни щодо оподаткування операцій зі спиртом етиловим

Середа, 06 січня 2021
Переглядів: 124
Будьте уважні: в законодавство могли бути внесені зміни! В цій статті наведені посилання на законодавство, актуальне на вересень 2019 р.

Відповідно до змін, що внесені Законом України від 23.11.2018 р. № 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі – Закон № 2628), до операцій зі спиртом етиловим із 01.07.2019 застосовується додатковий податковий контроль.

Зміна термінології

Згідно з новою редакцією пп. "а" пп. 14.1.6 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) акцизний склад – це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Не є акцизним складом: приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії.

З огляду на це, у категорії 116.11 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua) з'явилося роз'яснення: приміщення, в якому СГ, які не є виробниками алкогольних напоїв, здійснюють їх зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів відповідно до отриманої ліцензії, не є акцизним складом.

Згідно з цим роз'ясненням у тому самому ресурсі приміщення, які суб'єкт господарювання, щоне є виробником спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, використовує виключно для зберігання (у тому числі за договорами відповідального зберігання без переходу права власності на товар), одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки, лікеро-горілчаних виробів або спирту етилового, відвантажених з акцизного складу, не є акцизним складом.

У новій редакції ПКУ тепер є термін акцизний склад пересувний, що наведений у пп. 14.1.61, це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України;

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Реалізація спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу згідно з новою редакцією пп. 14.1.212 ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

– до акцизного складу;

– до акцизного складу пересувного;

– для власного споживання чи промислової переробки;

– будь-яким іншим особам.

Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Також згідно з новою редакцією пп. 14.1.224 та новим пп. 14.1.2241, відповідно, – розпорядник акцизного складу – суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу;

– розпорядник акцизного складу пересувного – суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Вимоги до акцизних складів спирту етилового

У ст. 2 Закону України від 19.12.95 р. № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у редакції Закону № 2628 (набирає чинності з 01.07.2019), зазначено, що приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом.

Відповідно до п. 230.1 ПКУ акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку. У пп. 230.1.1 ПКУ наведено оновлений порядок обладнання акцизних складів, на території яких виробляється спирт етиловий.

Зокрема, акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, що призначені для безперервного вимірювання, запам'ятовування, фіксування та відображення в електронному вигляді даних про обсяг отримання або відпуску спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C, та обсяг вмісту денатуруючих добавок (далі – витратомір-лічильник спирту етилового), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Платники податку – розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

б) усі акцизні склади – у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється отримання та реалізація спирту етилового без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового, без реєстрації акцизного складу, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового.

Витратоміри-лічильники спирту етилового повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників спирту етилового для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками спирту етилового.

Розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого спирту етилового (далі у цьому розділі – обсяг обігу спирту етилового) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C.

Дані про обсяг обігу спирту етилового формуються після проведення останньої операції з обігу спирту етилового у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу спирту етилового у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про обсяг обігу спирту етилового подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників спирту етилового. В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків спирту етилового, що знаходяться на акцизному складі в тарі, упаковці, про добовий обсяг реалізованого спирту етилового в тарі, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичний обсяг обігу спирту етилового у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Дані про фактичний обсяг обігу спирту етилового у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Статтю 229 ПКУ також оновлено щодо вимог обладнання кожного місця отримання та відпуску спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

У разі прийняття рішення про початок діяльності щодо вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів суб'єкт господарювання повинен:

– одержати ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв;

– зареєструватися платником акцизного податку;

– обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

– надати лист у довільній формі з відповідною інформацією до контролюючого органу за місцем розташування.

Контролюючий орган у найкоротший термін відповідним наказом призначає свого постійного представника (представників) на акцизному складі.

Копія наказу про призначення надсилається в день прийняття такого рішення розпоряднику акцизного складу, який зобов'язаний видати у триденний строк відповідний наказ, передбачивши створення належних умов для ефективної роботи представника контролюючого органу.

Контролюючий орган у найкоротший термін призначає свого постійного представника (представників) на акцизному складі (п. 230.3 ПКУ).

Згідно з п. 230.9 ПКУ керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу в наказах про призначення визначає режим роботи представника контролюючого органу з урахуванням режиму роботи акцизного складу, порядок контролю за роботою представника контролюючого органу, розробляє заходи матеріально-технічного забезпечення представника контролюючого органу, транспортного обслуговування, інші умови, необхідні для забезпечення ефективності контролю.

Копія наказу про призначення надсилається у день прийняття такого рішення розпоряднику акцизного складу, який зобов'язаний видати у триденний строк відповідний наказ, передбачивши створення належних умов для ефективної роботи представника контролюючого органу (п. 230.10 ПКУ).

Розпорядник акцизного складу розпочинає діяльність лише за умови виконання вимог, визначених ст. 230 ПКУ. Відповідно до п. 230.18 ПКУ транспортування спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.

Ольга БуркунАудитор АФ «Курсор-Аудит»
Оцініть матеріал!:

Додати коментар